Перейти до вмісту
RAVERS

Headhunterz: “Ніколи не кажи ‘ніколи’!”

Інтерв’ю з Headhunterz

Неділя 26 червня назавжди залишиться в пам’яті хардстайл-спільноти. Саме в цей день єдиний і неповторний Headhunterz  повернувся “додому”, на головну сцену Defqon1, на сет легенд разом з Technoboy та The Prophet. Відвідувачі були в захваті,  вони не могли повірити в те,  що перед ними сам  Mr. Heady, а дехто навіть не міг стримати сліз радості!

В інтерв’ю для блогу Partyscene, на фестивалі WiSH Outdoor, Willem Rebergen aka Headhunterz зробив декілька цікавих заяв. З усім інтерв’ю ми і пропонуємо вам ознайомитися нижче.

Віллем, як справи?

Краще, ніж будь-коли.

Після того, як ти почав кар’єру поза хардстайлом, що було найкращим?

Згуртованість в хардстайлі не схожа ні на що інше, я зрозумів це після того, як перестав писати хардстайл. Безмежна єдність. Я радий, що в студії для мене відкрився цілий новий світ, але таку сім’ю, як на хардстайл-сцені, ніде більше не знайти.

Ні для кого не секрет, що у тебе все чудово виходить, але чому ти вирішив перемкнутися?

Я не був готовий сказати “це воно”, я дуже допитливий і хочу експериментувати. У мене було відчуття,  що зі своєї хардстайл-кар’єри я вже витис все і в студії, і щороку на одних і тих же івентах. Моя головна пристрасть – навчання: мені подобається навчатись чомусь новому, пробувати свої сили в тому, чим раніше не займався. Саме тому я й обрав інший напрям для роботи.

Коли ти вирішив не зупинятися на кар’єрі хардстайл-артиста, соцмережі вибухнули критикою в твою сторону, і це відбувається до сьогодні.

Так, мені доводиться стикатись із цим щодня. Тільки уявіть: тонни критики виливаються на тебе, скільки людей, стільки ж і думок та припущень з приводу того, що ти робиш. Витримати це виявилось серйозним викликом; краще, що я можу зробити, – розцінювати все як урок і прийняти той факт, що завжди знайдуться люди, які до всього ставитимуться негативно. Я роблю це із кращими намірами, і лише це важливо.

Ти дуже зайнятий, чи залишається в тебе час на себе?

Я дуже радий тому, як складається моя кар’єра, і я справді отримую від цього задоволення. Але щодня я розумію, що є більш важливі речі – такі, як сім’я, любов  і саме життя. Хочу жити, поки є час. Встигати все не так просто, але я дотримуюсь думки, що баланс дуже важливий.

Можеш назвати найкращий момент в твоїй кар’єрі?

Сет легенд на Defqon.1, і вже хочу повернутися до цього моменту.

Розкажи про нього детальніше.

Коли мені вперше запропонували зіграти  на Defqon.1, я не був впевненний щодо цього. Я хотів позбутися іміджу лише хардстайл-діджея, і в мене виходило. Але завжди знаходились невдоволені, і це було не дуже приємно. З іншого боку, я завжди чудово проводив там час, і у нас із  Q-dance багато приємних спогадів. Цього року вони запитали мене знову, і я подумав: “Та пішло воно все, я зроблю це!”.  Врешті-решт, це стало чудовим сюрпризом для публіки. Ніхто навіть не очікував такого повороту подій, але сталося те, чого я не міг навіть уявити. Я стояв там і бачив хлопців, що плакали… Важко усвідомити, що мені вдалось так сильно зачепити людей. Я дуже вдячний за це. Чесно кажучи, з того дня я все ще перебуваю у стані ейфорії. 

Ти випустив трек з KSHMR, доволі хороший, між іншим. Розкажи, як виникла ідея?

Я намагався писати якісь мелодії в готельному номері Лос-Анджелесу, і в певний момент у мене почали виходити індійські мотиви. Були проблеми із дропом та всім іншим, і мій менеджер сказав: “KSHMR”. Я великий шанувальник його музики,  тому просто надіслав йому трек, ні на що не сподіваючись, але потім отримав відповідь: “Я фанат твоєї творчості з дитинства”. Ми раніше ніколи не спілкувалися, і я не очікував, що він взагалі знає про мене. KSHMR додав декілька ідей, і я вибрав одну з них, а потім ми разом закінчили трек в студії в Лос-Анджелесі. Мені дійсно цікава індійська культура, я захоплююсь нею приблизно з семи років, тому і взявся за цю ідею.

Чи будуть іще цікаві колаборації?

Так! І про це простіше здогдатися, ніж ви думаєте.  У мене є дещо з тим, з ким я не давно працював. 

В одному зі своїх недавніх постів на facebook ти написав: “Доти, доки ми не зустрінемось знову”. Це означає, що нас в майбутньому ще чекає хардстайл? Чи це вже закритий розділ?

Знаєте, в чому справа? Коли ти отримуєш такий неймовірний досвід, хочеться пережити це знову. Я справді вибрав інший шлях, але ніколи не кажу ‘ніколи’. Я вдячний за досвід на Defqon.1, але давайте ставитись до цього по-особливому. Побачимо, що вийде. 

До всіх текстів

Коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *