Kyiv Music Summit: як це було
Практично з того самого моменту, як почала формуватися українська музична сцена з усіма її закулісними моментами та інтригами, щороку почали з’являтися спеціалісти, без яких музична індустрія не змогла б ні функціонувати, ні тим більше повноцінно існувати. Проте за всі роки незалежності в нас не з’явилось ні університетських спеціальностей, ні якихось курсів, на яких би навчали музичному менеджменту, музичній журналістиці, пояснювали б основи основ – як правильно організувати вечірку чи фестиваль, чим зацікавити аудиторію або ж як провести успішні переговори з букінгу топового іноземного артиста.
Донедавна про все це можна було дізнатися лише за чашкою кави або ж якогось міцнішого напою лише із перших вуст від тих, хто сам цьому навчився, і навчився, звісно ж, шляхом власних спроб і помилок.
Цілком очевидно, що розвиток індустрії неодмінно призводить до появи запиту на чималу кількість людей, які повинні її обслуговувати та забезпечувати стабільну підтримку: букінг-агенти, менеджери артистів і лейблів, музичні критики, піар-менеджери, арт-директори та ще кількадесят професій. Як наслідок, виникає і запит на відповідну освіту, на знання, без яких на сьогоднішній день в індустрії робити просто нічого.
В той час, як у світі надзвичайно популярними є події на кшталт Amsterdam Dance Event, Sonar, Red Bull Music Academy, та до того ж відбувається вивчення івент-менеджменту в університетах, для нас все лише починається. Зокрема влітку цього року на фестивалі Hedonism дебютував Kyiv Music Summit, який з шаленим як для України успіхом пройшов вдруге зовсім нещодавно у столичному смартворкінгу “Сад”. Основною метою саміту було обмінятися досвідом та дати знання всім, хто прагне творити музичну історію України. Лейтмотивом саміту стала тема “Як інтегрувати наш музичний продукт в загальносвітову індустрію”.
Ясна річ, що ми, редакція порталу Ravers UA, не могли пропустити цю ініціативу, авторами якої є компанія Be Management Music & Publishing під керівництвом Олександра Варениці. Він же став і одним зі спікерів саміту та поділився своїм досвідом музичного журналіста. Окрім власних історій про роботу в глянцевих виданнях, Олександр навіть зачитав уривок зі своєї статті про час, коли він працював у музичному магазині. Ця позитивна історія викликала схвальні аплодисменти в залі, і, мабуть, багато хто у той момент подумав: “Ось як треба писати про музику”. І щоб ТАК писати, як сказав автор, “мало розбиратися в музиці і вміти писати… Для справді хорошого тексту потрібні чотири речі: гумор, секс, провокація і грув”.
Саміт тривав три дні, і щодня хедлайнерами були іноземці, досить відомі в індустрії Європи та США: Йонас Стоун, Олівер Вей та Нікі МакНіл.
Йонас Стоун – гуру музичного промо з Британії, що працював з такими артистами як Richie Hawtin, Sven Väth, Jeff Mills, Miss Kittin. Він озвучив персональну істину: маєш хороший матеріал – отримаєш і піар, і, як наслідок, виступи; не маєш такого матеріалу – нічого кудись потикатися, сиди і працюй над матеріалом. І свій PR артист має довіряти спеціалістам, а його справа – створювати якісну музику. Як і багато інших спікерів, Стоун наголосив на важливості персональних контактів у сфері музики, оскільки особисті знайомства відіграють тут далеко не останню роль.
Олівер Вей – паблішинг-агент світового рівня, саме він разом з Йонасом заснував багатьом відому компанію EPM Music, основними напрямами діяльності якої є паблішинг, цифрова дистрибуція та ліцензування музики. Саме завдяки EPM Music ми можемо чути у фільмах, під час модних показів, на рейсах авіаліній та ще багато де творчість відомих продюсерів. Ледь не половину свого спічу Олівер присвятив автобіографії, факти з якої неабияк зацікавлювали і навіть надихали – виявляється, цей успішний музичний бізнесмен колись давно працював продавцем в магазині платівок і ними ж отримував зарплату, а зараз Олівер укладає угоди вартістю сотні тисяч і навіть мільйони доларів і євро. Він дав важливу пораду: під час роботи слід навчитися ставити своє его на місце, як і свої особисті побажання. Професіоналізм і компетентність – ось що важливо та необхідно, зокрема у роботі з музикантми та замовниками аудіоконтенту.
Ніккі МакНіл – співзасновник PR-агентства Global Publicity, яке працює з фестивалями ADE, EXIT, Mysteryland, Sziget, артистами Dave Clarke, Juan Atkins, Richie Hawtin і вже другий рік займається просуванням Resident Advisor. Як сказав Олександр Варениця, “вище лише Піт Тонг і Карл Кокс“. Ніккі зазначила, що ми практично не співпрацюємо із владними інститутами задля розвитку музіндустрії. А саме такий підхід до справи може позитивно вплинути на розвиток туризму, як це зараз відбувається у Нідерландах, наприклад. Ніккі порекомендувала якнайшвидше виправити цей промах і пояснити представникам влади, що проведення фестивалів за їх підтримки – це вигода для всіх, і насамперед для країни та її іміджу за кордоном. Сподіваємося, одного дня нам всім це нарешті вдасться їм донести.
Серед українських спікерів (яких, до речі, було не менш цікаво послухати) хотілося б відмітити Анастасію Топольську, більше відому як Nastia, яка заявила про свою готовність грати в Україні безкоштовно раз на місяць заради підтримки техно-сцени.
Також слід згадати учасників нашого фестивального руху, які були серед доповідачів. Це Павло Серб і Андрій Журавель – представники компанії Qiev Dance, що вже кілька років поспіль організовує Ostrov festival. У своєму виступі вони зачепили проблему важливості фестивалів для держави та пояснили їх користь на прикладі всім відомого Amsterdam Dance Event.
Окрім вищезгаданих ораторів на саміті були присутні Олена Дмуховська (Гоголь фест і Respublika), Ксенія Малих (Closer) та Лев Філімонов (Boom Boom Room), які презентували унікальні для України проекти та із задоволенням поділилися своїми успіхами.
Варто виокремити тих доповідачів, що творять вітчизняну музичну історію прямо зараз.
Віра Логданіді – представник нової формації Rhythm Büro, яка стрімко завоювала довіру і авторитет серед прихильників техно та експериментальної музики. Власне сама формація і була темою виступу Віри.
Ігор Смайлов – один з найуспішніших українських букерів. Він детально описав всі нюанси і складнощі переговорів з менеджментом топових артистів. Зокрема і про те, як вдалося привезти Jamie Jones цього літа на фестиваль Z-Games.
Сергій Малецький (концертне агентство H2D) поділився із аудиторією тонкощами організації івентів з топовоми закордонними гуртами, наголосивши при цьому, що успіх проекту залежить від того наскільки сильна команда організаторів. У виступі він згадав і про своє об’єднання з Ігорем Смайловим заради проведення концерту Moderat в Києві. На думку Сергія, теорема успішності привозу полягає в тому, що слід везти артистів, які є поєднанням комерційного успіху та актуальності.
Однією з особливостей саміту стали воркшопи, де можна було ознайомитися з новинками студійного обладнання для створення музики та покращити свої навички роботи в Ableton. У доповнення до цього було презентовано лекцію, присвячену використанню рухів у лайв-перфоменсах. Цікавинкою також стала тема вінілу: кожен день починався з “вінілової години” – розповідей про платівки, їх історію, а представник Aby Sho Music охоче поділився враженнями про те, як воно – видавати українську музику на вінілі. Всього за три дні саміту виступили 50 спікерів, і навіть найобізнаніші у музичній сфері відвідувачі неодмінно відкрили для себе щось нове.
Як кажуть, про Kyiv Music Summit можна говорити багато, але краще відвідати його, і не раз. Організатори обіцяють повернутися наступного року і зробити його ще досконалішим. А редакція порталу Ravers UA наполегливо рекомендує відвідати його всім тим, хто хоче особисто познайомитися з усіма важливими в українській музичній індустрії людьми та перейняти їх досвід. Цей саміт має всі шанси стати початком шляху до вітчизняного аналогу ADE та інших відомих музичних освітніх ініціатив.