8 найемоційніших треків від Kichi Kazuko
Якщо останні два роки ви цікавитесь столичними тусовками і є частим гостем клубів, барів і інших атмосферних локацій на Подолі, то ім’я Kichi Kazuko ви, скоріш за все, чули. Цілком можливо, чули і її сети, відвідували її вечірки Punkt. Зовсім скоро вона відіграє на вечірці Ezoterika в Одесі, де заявлені хедлайнерами Woo York – артисти, які не потребують особливого представлення. За аліасом Kichi Kazuko приховується мила дівчина Інна. Її улюбленим емоційним трекам і присвячено цю публікацію.
Kichi Kazuko: “Звісно, пройшло вже багато часу, і, можливо, деякі треки для когось втратили актуальність, але у мене з цією музикою пов’язані найяскравіші спогади.
Найближчий техно-сет мені б хотілося почати саме з цієї композиції: Robert Hood – Ride (Original Mix). Вважається, що саме з цього альбому – “Minimal Nation” – почалась ідея мінімал-техно. Акустичний простір вільний, але інтенсивність не втрачається. Цей трек виданий у 1994 році, завжди цікаво спостерігати за реакцією публіки на такі речі.
Sub-Atomic (Original Mix) by Mathew Jonson – мені дуже подобається цей трек. Він досить специфічний, але я вважаю, що він ніколи не втратить своєї актуальності. Дуже важливо вгадати з моментом: у мене був випадок, коли я його грала, і люди його просто не сприймали.
Також дуже люблю трек Drumcell – Departing Comfort (Planetary Assault System Remix). Він звучить дуже елегантно і має кислотно-гіпнотичну бас лінію.
Dave Clarke – The Wolf – це класичне техно на швидкості 140 bpm. Думаю, було б круто зіграти цей трек на якомусь рейві. Вперше я його почула в міксі Sven Väth 2003 року.
А трек Get on Up від Dj Rash, зареміксований самим Chris Liebing, я, напевно, ніколи не забуду. Мені було 14, коли ми втекли з дитячого табору на недитячу дискотеку “The Most Open Air”, і хтось із діджеїв грав цей надзвичайний трек, який закарбувався у моїй пам’яті на довгі роки. Звісно, тоді я і гадки не мала, хто його автор, і дізналась про це лише у 2013 році.
Якби я мала цю платівку, то саме нею закінчила б одного разу свій сет – Electronica – Burn Up (Retro Mix). З цим треком у мене пов’язані особливі спогади. Весна 2004 року… Це була одна з перших композицій електронного саунду, через яку і почалось моє знайомство з цією музикою.
Beacon – Fault Lines (Dauwd Remix) – під цей трек мені просто подобається думати, подорожувати, можливо навіть мріяти про щось.
І звісно ж, ембіент від Brian Eno – Ambient 1: Music for Airports. Це шедевральна платівка, досить важко виділити з цього альбому щось одне, але думаю, в композиції 2/2 кожен зможе відчути щось своє”.